ФОРМУВАННЯ ВУЛКАНОГЕННИХ ТА ВУЛКАНОГЕННО-ОСАДОВИХ НАФТОГАЗОНОСНИХ КОЛЕКТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2018.170073Ключові слова:
вулканогенні колектори, вулканогенно-осадові колектори, міграція, нафтогазоносністьАнотація
Останнім часом неабиякої уваги приділяють вивченню нетрадиційних колекторів вуглеводнів. Великого значення набуває питання нафтогазоносності глибоких горизонтів (понад 5,0 км), вулканогенних і вулканогенно-осадових колекторів. Але їхній генезис і формаційна належність, шляхи наповнення вуглеводнями з’ясовані не повною мірою. До недавнього часу дослідження вулканогенних і вулканогенно-осадових товщ стосувалися переважно з'ясування загальної спрямованості еволюції вулканізму в межах різних тектонічних областей і виявлення закономірностей формування деяких видів родовищ твердих корисних копалин. На сьогодні ці формації все більше привертають увагу геологів-нафтовиків у зв'язку з накопиченням даних про приуроченість до них промислових покладів нафти й газу. В основу досліджень покладено дані детального мінералого-петрографічного вивчення порід магматичних, вулканічних і вулканогенно-осадових комплексів України. Досліджено колектори методом точкового електромагнітного зондування для встановлення шляхів міграції із застосуванням методів узагальнення геологічних і геофізичних даних. Також простежено зміни петрологічних особливостей колекторів різних регіонів України. На території України зв’язок нафтогазоносності з вулканогенними товщами виявлено в Західному та Східному нафтогазоносних районах. Аналогічний зв’язок ми можемо прогнозувати і для Південного нафтогазоносного району та для шельфу Чорного й Азовського морів. На основі петрографічного вивчення вулканогенних порід як колекторів нафти й газу їх доцільно розділити на три основні групи (генотипи): вулканогенні (ефузивні), вулканогенно-осадові та інтенсивно змінені вторинними процесами. У праці наведено детальну характеристику всіх трьох генотипів.Посилання
Antsupov P.V., Blank M.I., Goncharenko B.D. 1979. On the prospects of oil and gas Devonian deposits in the Dnieper-Donets Basin. Tr. BNIGRI. Issue 215, p. 106-117. – in Russian
Voronoy E.E. 2002. Paragenesis of volcanic rocks and combustible minerals. Original, Kharkov, 167 p. – in Russian
Gurevich A.B., Gavrilova O.I., Shishkov S.B. 1987. Methods of predicting the quality of coal in pools with intense magmatism. Sov. geology. No. 7, p. 3-11. – in Russian
Daidbekova E.A., Safarov G.I. 1979. Features of the formation of oil deposits in effusive rocks of the Muradkhanly deposit. Geology oil and gas. Vol. 9. p. 56-57. – in Russian
Ivanov N.I. 1977. Prospects for oil and gas volcanogenic and volcanic-sedimentary rocks of the Dnieper-Donets Basin. Geological Journal. No. 2, p. 72-81. – in Russian
. Ivensen V.Yu., Ivensen G.V. 1975. Clay minerals of the early Triassic volcanogenic sediments of the Leno-Vilyuiskoy oil and gas region (recommendations). Institute of Geology of Nuclear Physics, Siberian Branch of the Academy of Sciences of the USSR, Yakutsk, 45 p. – in Russian
Development of a scientific substantiation of oil and gas exploration in volcanic-sedimentary rocks of Transcarpathia / V.А. Krayushkin, L.N. Panasenko, V.P. Listov, N.I. Marukhnyak, V.A. Maslyak, J.F. Kenny. Kiev, 1997. 40 p. (Preprint / NAS of Ukraine, Institute of Geological Sciences; 97-1) – in Russian
Finchuk V.V. Skopichenko I.M. 2003. The method of point electromagnetic sounding and its capabilities. On Sat "Ecology and nature gardening". Dnipropetrovsk. Issue 6, p. 169-172. – in Russian
