ВПЛИВ УСПАДКОВАНИХ ТЕКТОНІЧНИХ СТРУКТУР НА ФОРМУВАННЯ ТА ЛІТОЛОГІЮ ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ КАНІВСЬКОГО ПРИДНІПРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2012.92447Анотація
У регіональному плані Канівське Придніпров'я приурочено до зчленування Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини, і розміщується на схилі щита, де глибини залягання кристалічного фундаменту складають 300-350 м. Різке ускладнення структурно-тектонічної будови осадового чохла спостерігається в Канівських дислокаціях. Стосовно структур кристалічного фундаменту район власне дислокацій майже повністю знаходиться в межах південної частини Ядлово-Трахтемирівського ділянки Первомайск- Трахтемирівській розломно зони, а до структур осадового чохла - в межах осьової частини південної ділянки Остерського-Золотоніського підняття. У структурному плані палеогенового під'ярусу на всіх стратиграфічних рівнях простежуються частково успадковані структурні форми, перш за все Остерський-Золотоніського підняття, яке впливало на будову, літологофаціальний і фаціальний склади Стратонов палеогену.
Посилання
Бондарчук В.Г. Каневские горы // Природа.1940. – № 4. – C 69 – 79.
Бондарчук В.Г. Тектоника Каневских «гор» // Сов. геология.1941. – № 1. – C.138 – 139.
Бондарчук В.Г. Гляциодислокации Среднего Приднепровья // Четвертичный период. Вып. 13-15. – Киев: Изд-во АН УССР, 1961. – C. 36 57.
Іванников О.В. Геологія району Канівських дислокацій. – К.: Наук. думка, 1966. – 95 с.
Мирчинк Г.Ф. Гляциодислокации и их значение для понимания структуры территории европейской части СССР // Бюл. Моск. о-ва испытателей природы. Н.С. 51. Отд. геол. 1936. № 4. – 287 322.
Каляев Г.I., Крутиховська З.О., Жуков Г.В. та iн. Тектонiка Українського щита. – К.: Наук. думка, 1972. – 300 с.
