ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНО-ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНОГО ПІДХОДУ ДЛЯ УТОЧНЕННЯ СТРАТИГРАФІЇ ВЕРХНЬОМІОЦЕН-ПЛІОЦЕНОВИХ КОНТИНЕНТАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2011.92264Анотація
Проаналізовано еволюцію різнорангових (від глобальних до локальних) факторів і умов пізньоміоцен-пліоценового континентального осадкоутворення на території Дніпровсько-Донецької западини. Їх динаміка і особливості будови континентальної осадової товщі цього регіону пов'язані в єдину просторово-часову систему. Це дає можливість проконтролювати і уточнити схему стратиграфічного розчленування верхньоміоцен-пліоценових континентальних утворень регіону.
Посилання
1. Андрусов Н.И. Керченский известняк и его фауна // Избранные труды. – М.: Изд-во АН СССР, 1961. – Т.1. – С. 31-112. (Печатается по тексту, опубликованному в «Записках СПб. минерал. о-ва». – 1890. – Ч. 26. – С. 193-345).
2. Анистратенко О.Ю., Вернигорова Ю.В., Зосимович В.Ю. и др. Новые данные по стратиграфии миоценовых отложений в бассейне р. Грузский Еланчик Восточного Приазовья // Сучасні напрямки української геологічної науки. – К., 2006. – С. 168-181.
3. Веклич М.Ф. Палеоэтапность и стратотипы почвенных формаций верхнего кайнозоя. – Киев: Наук. думка, 1982. – 208 с.
4. Великовская Е.М. Красноцветные отложения плиоцена и их развитие на территории СССР, Китая и сопредельных стран // Вопросы стратиграфии и региональной геологии. – М.: Изд-во МГУ, 1961. – С. 89-112.
5. Вознесенский А.Н. Условия формирования рельефа Донбасса. – Киев: Ин-т геол. наук АН УССР, рукопись, 1946. – 398 с.
6. Зубаков В.А. Глобальные климатические события неогена. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 230 с.
7. Зубаков В.А. Плиоцен Понто-Каспия и его корреляция // Стратиграфия. Геол. корреляция. – 2000. – Т. 8, № 1. – С. 66-82.
8. Калинин Г.П., Клиге Р.К., Леонтьев О.А., Шлейников В.А. Анализ изменения уровня Каспийского моря как одного из показателей глобального водообмена // Проблемы палеогидрологии. – М.: Наука, 1976. – С. 191-213.
9. Карлов Н.Н. Ископаемая пустыня близ Херсона // Природа. –1951. – № 8. – С. 35.
10. Карлов Н.Н. О бронированном структурном рельефе плиоценовой пустыни в Причерноморской впадине // Докл. АН СССР. – 1961. – Т. 139, № 6. – С. 1428-1431.
11. Карпенко А.М. Мезозойские ископаемые почвы северо-западного Донбасса. – М., 1980. – 242 с. – Деп. в ВИНИТИ 12.02.1980, № 524-80.
12. Карпенко А.М. О некоторых сторонах образования ископаемых почв (на примере мезозойских почв северо-западного Донбасса) // Общая и региональная палеогеография. – Киев: Наук. думка, 1984. – С. 39-51.
13. Карпенко А.М. Основные этапы и особенности мезозойского почвообразования северо-западного Донбасса: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. – К., 1983. – 25 с.
14. Карпенко А.М. Динаміка континентального осадконагромадження в неогені та її кореляція з еволюцією морських басейнів півдня території України. Розділ в остаточному звіті по бюджетній науковій темі ІГН НАН України за 1996-1998 рр. “Екогенез і шкала геологічного часу кайнозою України”. Рукопис. – УкрІНТЕІ, 1998. – К.: Укргеоінформ, 1998. – 5 с.
15. Квасов Д.Д. Причины резкого понижения уровней Черного и Каспийского морей около 5 млн лет назад // Океанология. – 1983. – Т. 23, вып. 3. – С. 444-449.
16. Косыгин Ю.А., Соловьев В.А. Геологические формации и тектоника // Геология и геофизика. – 1969. – № 3. – С. 17-24.
17. Крашеніннікова О.В. До стратиграфії горішньотретинних відкладів південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини на основі мінералого-петрографічного дослідження порід // Геол. журн. – 1948. – Т. 9, вып. 1-2. – С. 155-172.
18. Крашенинникова О.В., Слензак И.Е. Неоген Днепровско-Донецкой впадины. – Киев: Изд-во Киев. ун-та, 1951. – 46 с.
19. Крокос В.И. Пустыня в Одесском районе // Изв. Одес. губисполкома. Веч. вып. – 20 мая 1925. – № 602.
20. Крокос В.И. Краткий очерк четвертичных отложений Украины // Бюл. Моск. о-ва испытателей природы. Отдел геол. – 1926. – Т. 4 (№ 3-4). – С. 214-264.
21. Левинский И. Предварительный отчет о гидрогеологических исследованиях, произведенных в 1914 году в восточной части Херсонского уезда // Ежегодник по геологии и минералогии России. – 1917. – Т. 17, вып. 6-8. – С. 211-234.
22. Марков К.К. Палеогеография. – М.: Географгиз, 1951. – 274 с.
23. Митин Н.Е. О пестроцветной формации миоплиоцена Западного Предкавказья // Литология и полез. ископаемые. – 1964. – № 4. – С. 108-110.
24. Мокряк І.М., Швець Л.К. Про стратиграфічне розчленування континентальних відкладів верхнього міоцену північного Переддобружжя // Актуальні питання вивчення та картування осадових комплексів складчастих областей і платформного чохла України. Картування прикордонних територій. – К., 2003. – С. 150-151.
25. Молявко Г.І. Неоген півдня України. – К.: Вид-во АН УРСР, 1960. – 208 с.
26. Палеомагнитология / Под ред. А.Н. Храмова. – Л.: Недра, 1982. – 312 с.
27. Підоплічко І.Г. Нові дані про розвиток фауни неогенових хребетних півдня УРСР // ХІ Наук. сес. КДУ. Секція геології. – 1954. – С. 6-11.
28. Полынов Б.Б. Кора выветривания. Ч. 1. Процессы выветривания. Основные фазы и формы коры выветривания и их распределение. – Л.: Изд-во АН СССР, 1934. – 242 с.
29. Рослый И.М. Природа СССР в антропогене. – Киев: Вища шк., 1986. – 144 с.
30. Рычагов Г.И. Плейстоценовая история Каспийского моря: Автореф. дис. … канд. геогр. наук. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. – 62 с.
31. Савронь Э.Б., Сатановская З.Н. О микрофаунистической охарактеризованности сарматских отложений Донбасса // Палеонтол. сб. – 1971. – № 8, вып. 1. – С. 12-15.
32. Семененко В.Н. Стратиграфическая корреляция верхнего миоцена и плиоцена Восточного Паратетиса и Тетиса. – Киев: Наук. думка, 1987. – 232 с.
33. Семененко В.Н. Денудационные неогеновые поверхности Причерноморской впадины и Украинского щита // Докл. АН Украины. – 1993. – № 11. – С. 108-113.
34. Семененко В.Н. Верхнемиоценовые молассы Альминского прогиба // Геол. журн. – 2003. – № 2. – С. 39-57.
35. Соколов Н.А. Нижнетретичные отложения Южной России // Тр. Геол. ком. – 1893. – Т. 9, № 2. – 329 с.
36. Сорочан О.А. Нові дані про міоценові відклади району Сухого Лиману // Геол. журн. – 1951. – Т. 11, вип. 4. – С. 77-80.
37. Стратиграфические схемы плиоценовых и четвертичных отложений Украины для геологических карт нового поколения. Графические приложения. – Киев, 1993.
38. Стратиграфічне розчленування розрізу свердловин 302, 303, 65, пробурених в Альмінській западині Криму, за результатами комплексних палеонтологічних досліджень. Звіт за госпдоговірною темою / Відп. викон. В.М. Семененко. – К.: ІГН НАН України, 2006. – 174 с.
39. Чумаков И.С. О характере связей Средиземного моря и Восточного Паратетиса в позднем кайнозое // Первая всесоюзная школа «Стратиграфия и литология мезозойского-кайнозойского осадочного чехла Мирового океана»: Тез. докл. – М., 1984. – Т. I: Стратиграфия – С. 183-184.
40. Чумаков И.С. Радиометрическая шкала для позднего кайнозоя Паратетиса // Природа. – 1993. – № 12. – С. 68-75.
41. Чумаков И.С. К проблеме границы миоцен – плиоцен в Эвксине // Геофиз. журн. – 2002. – Т. 24, № 2. – С. 104-113.
42. Чумаков И.С., Бызова С.Л., Ганзей СС. К геохронологии мэотиса и понта Восточного Паратетиса // Докл. АН СССР. – 1988. – Т. 303, № 1. – С. 178-181.
43. Чумаков И.С., Бызова С.Л., Ганзей СС. Геохронология и корреляция позднего кайнозоя Паратетиса. – М.: Наука, 1992. – 96 с.
44. Чумаков И.С., Ганзей СС., Бызова С.Л. Геохронология сармата Восточного Паратетиса // Докл. АН СССР. – 1984. – Т. 276, № 5. – С. 1189-1193.
45. Чумаков И.С., Головин Д.И., Ганзей СС., К геохронологии мэотического яруса (верхний миоцен) Восточного Паратетиса // Там же. – 1996. – Т. 347, № 3. - С. 372-373.
