ГЕОДИНАМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДОБРУДЖІ

Автор(и)

  • N.V. Vergelska
  • R. Nakov
  • T.S. Kukovska
  • O.O. Parуshev

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2020.216116

Ключові слова:

Добруджа, Переддобрудзький прогин, геодинаміка, міграція вуглеводнів

Анотація

Формування Добруджі як сучасної географічної одиниці датовано пізнім неогеном. Складна тектонічна будова вказує на багатофазні зміни цієї ключової області, які поховані під осадовим покривом і відображені у відслоненнях. Визначено окремі відслонення мезозойських осадових порід і докембрійсько-палеозойського кристалічного фундаменту, тоді як основна частина регіону характеризується палеоген-неогеновими відслоненнями. За особливостями тектонічної будови Добруджа поділяється на Південну (ПдД), Центральну (ЦД) і Північну (ПнД) частини, що розділяються розломами північно-західного простягання, та Переддобрудзький прогин. Основна частина Добруджі розміщена в Румунії, у межах України простягається Прутський виступ ПнД і Переддобрудзький прогин, а частина ПдД заходить у межі Болгарії – Південний схил масиву Добруджі.

Геодинаміка зони зчленування визначала етапність формування, що супроводжувалося трансформаціями платформ і тектономагматичними процесами, а також формуванням осадових комплексів із вугільними, вуглистими пластами та нафтогазовими колекторами. Зважаючи на чинник руйнування крейдових і, можливо, юрських та тріасових покладів і переформування їх у молодших, палеоценових і майкопських відкладах, попередньо можна стверджувати, що великі скупчення газу в структурних пастках палеогену малоймовірні.

Сучасна газова міграція характерна як для осадових товщ Переддобрудзького прогину, тобто північної частини регіону досліджень, так і південно-східної частини Південної Добруджі в карбонатних відкладах.  

Посилання

Amashukeli T.V., Murovskaya A.V., Egorova T.P. 2019. The deep structure of the Dobrogea and Fore-Dobrogea trough as an indication of the development of the Trans-European suture zone. Geophysical Journal. 42(1). Р. 153–171. doi: 10.24028/gzh.0203-3100.v41i1. 2019.158869. – in Russian

Vergelskaya N.V., Kichka A.A. 2017. Geodynamic aspects of the distribution of organic matter and hydrocarbons in the Preddobrudzhinsky foredeep, Ukraine. VI International scientific and technical conference «Geology and hydrocarbon potential of the Balkan-Black Sea region», Bulgaria, Varna. P. 97–105. – in Russian

Mokriak I.M. 2014.On the question of the position of the south-western border of the Eastern European platform. Mineral resources of Ukraine. № 2. Р. 15–19. – in Ukrainian

Murovskaya A.V. 2018. Features of the geodynamic development of the regions of Ukraine. Geodynamics of Dobrudja. In the book: V.I. Starostenko, O.B. Gintov (Ed.), Essays on the Geodynamics of Ukraine. Kiev: TOV «PIDPRIMSTVO „VIENEY“». P. 202–210. – in Russian

Murovskaya A., Polyachenko E., Shpyra V., Tikhlivets S. 2019. Deformation structures and stress fields within Prut promontory of North Dobrogea in context of Dobrudzha geodynamics (by field tectonophysics study). Scientific works of DonNTU. Mining and geological series. №1(21) –2(22). С. 39–50. – in Russian

Balintonia I., Balica C. 2016. Peri-Amazonian provenance of the Euxinic Craton components in Dobrogea and of the North Dobrogean Orogen components (Romania): a detrital zircon study. Precambrian Research. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j. precamres.2016.03.008.

Hippolyte J.-C. 2002. Geodynamics of Dobrogea (Romania): new constraints on the evolution of the Tornquist—Teisseyre Line, the Black Sea and the Carpathians. Tectonophysics, 357 (1-4), Р. 33—53. https://doi.org/10.1016 /S0040-1951 (02) 00361 -X.

Seghedi A. 2012. Paleozoic Formations from Dobrogea and Pre-Dobrogea. Turkish Journal of Earth Sciences. Vol. 21. P. 669–721. doi: 10.3906/ yer-1101-20.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-13

Номер

Розділ

ТЕКТОНІКА